Еліза заміжня за Жілем, якого любить без пам’яті. Він — її єдиний чоловік, той чоловік, чийого повернення вона чекає щодня, задля кого вона робить хатню роботу, виховує дітей, від кого вона знову чекає дитину. Коли Еліза розуміє, що Жіль любить іншу, їй не залишається нічого іншого, як мовчати, страждати, сподіватися й вірити… поки це не закінчиться.
